Голодомор Ти кажеш не було голодомору?

Голодомор
Ти кажеш не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимили до тла?
Як навіть вариво виймали з печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору.
-Греби, нічого людям не лишай!..
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах…
А кажеш – не було голодомору!
Кожна людина живе у трьох вимірах: учора, сьогодні, завтра. Учора – це наша історія. Багато сторінок вписано в історію України криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. – найбільша трагедія нашого народу. Голодомор в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.