Стратегія розвитку Сторонибабського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

ЗМІСТ

І. Паспорт Стратегії розвитку навчального закладу

ІІ. Загальна стратегія розвитку закладу

ІІІ. Принципи, що регламентують діяльність закладу

ІV. Місія закладу

V. Управлінський аспект

VІ. Методичний аспект

VІІ. Освітній аспект

VІІІ. Виховний аспект

ІХ. Психолого-педагогічний аспект

Х. Модель випускника

ХІ. Фінансово-господарський аспект

ХІІ. Структура організації освітнього процесу

ХІІІ. Очікувані результати

ХІV. Можливі ризики, пов’язані з реалізацією Cтратегії розвитку

ХV. Управління Cтратегією

І. Паспорт Стратегії розвитку

Сторонибабського  закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області

на 2022 – 2027 роки

ІІ. ЗАГАЛЬНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ

Підготовка Стратегії розвитку Сторонибабського  закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області на 2022-2027 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти згідно нового Закону України про освіту, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо надання якісних освітніх послуг.

Стратегія розвитку Сторонибабського  закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області на 2022-2027 роки ( далі - Стратегія розвитку) розроблена відповідно до Конституції України, Законів України: «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про оздоровлення та відпочинок дітей»; Указів Президента України: від 12 січня 2015 року № 5 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна –2020», від 12 червня 2015 року № 334 «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді», від 25 серпня 2015 року № 501 «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини», від 13 жовтня 2015 року № 580 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 –2020 роки», від 03 грудня 2015 року № 678 «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю», від 09 лютого 2016 року № 42 «Про Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність –здоровий спосіб життя – здорова нація», від 13 грудня 2016 року № 553 «Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю», від 31 травня 2018 року № 156 «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України»; постанов Кабінету Міністрів України: від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», від 21 серпня 2013 року № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами»; розпоряджень Кабінету Міністрів України: від 14 грудня 2016 року № 988-р. «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13 грудня 2017 року № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», від 31.12.2015 № 1436 «Про затвердження плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі», наказів Міністерства освіти і науки України: від 21.03.2018 року №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», від 20.04.2018 року № 405 «Про затвердження типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», від 20.04.2018 року № 406 «Про затвердження типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», від 25.06.2018 року № 676 «Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти» та з урахуванням основоположних тез щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2018 році». Стратегія спрямована на реалізацію пріоритетних цілей, визначених Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2020 року, Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2022 року.

Стратегія ґрунтується на гуманістичній, особистісно орієнтованій парадигмі освіти. Термін реалізації стратегії становить 5 років. Вона містить мету стратегії, основні цілі та завдання, пріоритети, розкриває зміст та особливості організації освітнього процесу. Реалізація Стратегії розвитку закладу здійснюється через реалізацію методичної проблеми «Професійна компетентність педагога як важлива складова розвитку освітнього простору Нової української школи».

Мета Стратегії розвитку – визначити перспективи розвитку школи як закладу, що надає якісну сучасну освіту шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави.

Стратегія розвитку закладу визначає основні шляхи вдосконалення освітньої діяльності, скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, в якому б реалізувалася сучасна модель випускника, готового до самореалізації компетенцій, наданих під час здобуття освіти.

Цілі Стратегії розвитку закладу :

• підвищення якості освітніх послуг ;

• розвиток впровадження у закладі інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання;

• забезпечення компетентнісного підходу до викладання та системи оцінювання навчальних досягнень;

• забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу;

• побудова міжособистісних стосунків між педагогами, дітьми та батьками на принципах дитиноцентризму;

• активізація діяльності закладу в освітньому просторі міста та регіону;

• продовження формування позитивного іміджу освітнього закладу;

• забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;

• забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу;

• розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти за напрямками «Освітнє середовище», «Оцінювання здобувачів освіти», «Педагогічна діяльність педагогічних працівників», «Управлінська діяльність».

Основні завдання Стратегії розвитку:

• підвищення якості освітніх послуг відповідності до Державних стандартів освіти;

• здійснення освітнього процесу відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, здібностей учнів;

• створення комфортних та безпечних умов для проведення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти;

• забезпечення збереження та зміцнення здоров’я дітей;

• створення умов впровадження Нової української школи:

• перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);
• другий цикл початкової освіти - основний (3-4 роки навчання);
• перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 роки навчання);
• другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 роки навчання);

• -продовження розвитку ефективної, постійно діючої систему безперервної освіти педагогів;

• -оптимізація системи дидактичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу;

• удосконалення системи активного включення сім’ї в процес самовизначення, самореалізації учнів;

• розвиток досвіду партнерства, волонтерства, самоврядування з метою інтенсифікації розвитку й удосконалення освітнього середовища;

• вдосконалення розвивального та мотиваційного простору закладу.

Основними результатами Стратегії розвитку школи будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг.

Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності школи на найближчі роки.

Пріоритетними напрямами розвитку закладу освіти є:

• формування сучасних освітніх компетенцій;

• формування високого рівня інформаційної культури кожного учасника освітнього процесу;

• забезпечення права дітей з особливостями розвитку на здобуття відповідного рівня загальної середньої освіти згідно з їх можливостями, здібностями, з урахуванням індивідуальних фізіологічних та психічних особливостей;

• забезпечення ранньої соціалізації та підготовки таких дітей до здобуття відповідного рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого освітнього процесу;

• надання кваліфікованої методичної і консультативної допомоги сім’ям, батькам або особам, які їх замінюють, у нагляді, вихованні та навчанні дітей з особливими потребами;

• надання комплексної педагогічної, психологічної, корекційно-розвивальної допомоги дітям, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку;

• формування громадянської позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії.

Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, зміст освіти, форми і методи навчання й виховання, внутрішній та зовнішній моніторинги якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийняття управлінських рішень.

Основа Стратегії:

• орієнтація на загальнолюдські цінності та соціально-економічні особливості регіону;

• спрямованість на гуманізацію освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб;

• забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонійних стосунків людини й навколишнього середовища;

• гуманітаризація освіти, яка покликана формувати цілісну картину світу, духовність, культуру особистості і планетарне мислення;

• нероздільність навчання й виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання й виховання, формуванні цілісної та розвиненої особистості.

Стратегія розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських проєктів.

Основними шляхами реалізації пріоритетних напрямів Стратегії є :

• запровадження нових педагогічних та управлінських технологій;

• новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві;

• педагогіка, що грунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками;

• умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно;

• орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм;

• наскрізний процес виховання, який формує цінності;

• нова структура закладу, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя;

• перехід на концептуальну форму розвитку освіти в закладі;

• впровадження системи постійного відстеження динаміки змін в освіті;

• оновлення функцій управління відповідно до нових видів управлінської діяльності;

• організаційне та функціональне оновлення діяльності методичної служби;

• реальне забезпечення відкритості та доступності освітньої галузі закладу освіти перед громадськістю;

• децентралізація та ефективне управління, що надасть закладу реальну автономію;

• справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

Основними очікуваними результатами упровадження Стратегії розвитку є:

• формування культури спілкування та інформаційної культури учасників освітнього процесу;

• впорядкування інформаційного обміну баз даних;

• мотиваційний аспект набуття знань учнями;

• розвиток соціальної та комунікативної активності учнів;

• формування в учнів навичок ефективного спілкування;

• формування в учнів культури збереження і зміцнення свого здоров’я;

• створення безпечного толерантного шкільного середовища;

• формування системи моніторингу освітнього процесу з метою аналізу стану та динаміки розвитку закладу освіти.

• надання доступу педагогічним працівникам та учням до сучасних інформаційних ресурсів та технологій;

• підняття освітнього процесу на новий якісний рівень;

• залучення громадськості, батьків, учнів до плідної співпраці з метою розвитку закладу освіти.

ІІІ. ПРИНЦИПИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДУ

Перший принцип – принцип єдності і диференційованості у змісті освіти, який містить у собі такі основні рівні:

• рівень загальнолюдських цінностей, що відповідають освітнім стандартам і нормам світової культури;

• рівень державний – ядро змісту освіти, єдине для всіх шкіл України;

• рівень національно-соціальний, що враховує особливості, властиві національному і соціальному розвитку України;

• рівень регіональний, що відповідає культурним, соціально-політичним, економічним особливостям центральної України;

• рівень загальношкільний, його спрямованість, профіль, спеціалізація, тип, традиції, що передбачає насичення освіти економічним змістом;

• рівень індивідуальний, що враховує можливості і бажання учня і вчителя.

Другий принцип – принцип гуманізації змісту освіти. Спираючись на прогресивні ідеї діалектики, уявлення про гуманістичну спрямованість діяльності людини, освіта доповнюється і розширюється філософією про сенс життя і призначення людини, про поняття духовності, про загальнолюдські цінності.

Третій принцип – принцип розвиваючого характеру навчання. Він передбачає саморозвиток особистості і вимагає пріоритети в процесі навчання мотиваційних аспектів освіти.

Четвертий принцип - педагогічної підтримки, співробітництва та співтворчості між учителем і учнем. Ставлення до дитини як до суб’єкта власного саморозвитку, спрямованість на самоствердження його індивідуальності.

П’ятий принцип – індивідуалізації та диференціації навчання. Цей принцип реалізується у творчому розвитку кожного учня з урахуванням різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієво-практичній сферах. Цей принцип вимагає організації профільного навчання, застосування нових навчальних програм і підручників, навчання дитини за особливим планом тощо.

Шостий принцип – принцип оптимізації навчально-виховного процесу – передбачає досягнення кожним учнем найвищого рівня знань, умінь, навичок і розвитку творчих здібностей.

Сьомий принцип – це принцип відкритості і динамічності освіти, що передбачає її постійний розвиток і саморегуляцію.

ІV. МІСІЯ ЗАКЛАДУ

В основу Стратегії покладено місію закладу, яка полягає в тому, щоб створити найбільш сприятливі умови розвитку для всіх дітей з урахуванням їхніх схильностей та здібностей шляхом уведення в освітній процес інноваційних методик навчання й виховання, збереження та примноження шкільних традицій, заснованих на національних та патріотичних засадах, створення умов для максимального розкриття творчого потенціалу, комфортних умов для розвитку особистості дитини, а отже, формування особистості школяра як громадянина України у процесі взаємодії закладу та громади. Місія закладу - становлення творчої особистості, яка володіє навичками та компетентностями, що затребувані в кожній сфері інтелектуальної діяльності, яка готова навчатися протягом усього життя, вибирати й оновлювати професійний шлях самостійно.

V. УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Мета: координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

Основні завдання:

1. Управління якістю освіти на основі нових інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.

5. Впровадження сучасної моделі управління закладом освіти.

6. Забезпечення принципів відкритості та комфортності освіти в усіх її аспектах.

Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи школи інноваційні технології.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішної реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підтримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори;

• педагогічна рада;

• рада закладу;

• атестаційна комісія;

• учнівське самоуправління.

Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг.

Річне планування здійснюється з використанням перспективного планування. План будується на основі підготовки інформаційної довідки про заклад, проблемного аналізу стану справ згідно зі Стратегією розвитку закладу.

При складанні плану використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає експертизі в кінці року.

З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи.

VІ. МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

Мета: створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника.

Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

5.Посилення інтелектуально-кадрового потенціалу як важливого ресурсу інноваційного розвитку та ефективної діяльності навчального закладу.

6.Створення системи методичних заходів щодо розвитку професійної компетентності інтелектуально-кадрового потенціалу вчителів, поширення та впровадження позитивного досвіду роботи.

7.Підвищення соціального статусу вчителя, забезпечення морального і матеріального заохочення педагогічних працівників.

8.Запровадження освітніх інновацій, інформаційних комунікаційних технологій.

Шляхи реалізації:

1.Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2.Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4. Поліпшення якості забезпечення навчально-виховного процесу кадрами з відповідною педагогічною освітою.

5. Створення умов для активної системи безперервної освіти педагогів.

6. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.

VІІ. ОСВІТНІЙ АСПЕКТ

Мета: сприяння формуванню в учнів знань, умінь і навичок, необхідних для майбутнього успішного вибору професії; розвитку пізнавальної творчої активності особистості, розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення .

Основні завдання:

1. Забезпечення функціонування закладу згідно з вимогами суспільного замовлення, потребами сім’ї та громади.

2. Продовження виконання державного замовлення на освіту в рамках Держстандарту.

3.Забезпечення випускникам свободу вибору та широких перспектив у майбутньому.

4. Створення якісної системи психолого-педагогічного супроводу навчального процесу.

5. Забезпечення комплексної інформатизації освітнього процесу.

6. Розвиток творчих здібностей учнів та їх громадянської компетентності.

7.Створення належних умов навчання для дітей з особливими освітніми потребами.

8.Створення умов для організації науково-дослідницьких робіт учителів та учнів.

9.Забезпечення умов для ранньої профільної орієнтації на допрофільну підготовку.

10. Коригування профілів навчання шляхом вивчення потреб ринку праці.

Шляхи реалізації:

1.Постійний моніторинг рівня якості надання освітніх послуг.

2.Створення мотиваційної моделі освітнього процесу.

3. Забезпечення учнів підручниками.

4.Упровадження STEM та STEАM-освіти.

5.Реалізація Концепції Нової української школи.

6.Залучення батьківської громадськості до стратегічного планування та до участі в освітніх проєктах.

7. Участь у конкурсах, олімпіадах на різних рівнях.

VІІІ. ВИХОВНИЙ АСПЕКТ

Мета: сприяння формуванню в учнів продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу, виховання естетичних смаків, ведення здорового способу життя.

Основні завдання:

1. Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2. Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам'яток.

3. Сприяння формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров'я.

6. Затвердження культури здорового способу життя.

Шляхи реалізації:

1. Організація і проведення засідань МО класних керівників відповідної тематики.

2. Проведення профорієнтаційної роботи серед здобувачів освіти середньої та старшої ланки.

3. Організація роботи шкільного самоврядування.

4. Проведення класних годин, впровадження на практиці соціокультурної змістової лінії на уроках.

5. Проведення уроків мужності.

6. Проведення тижнів, декад, місячників тощо.

ІХ. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Мета: формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням:

• індивідуальних особливостей;

• здібностей;

• умінь та навичок.

Основні завдання:

1. Створення:

- ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;

- умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;

- умов для позитивної адаптації учнів до навчання у школі.

2. Посилення впливу шкільного та сімейного виховання на формування:

• стійкої мотивації до здобуття освіти;

• високої духовної культури;

• моральних переконань;

• трудового виховання дітей.

3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

4. Практичне забезпечення корекційно-розвиткової роботи:

• діагностики особистісного розвитку;

• ціннісних орієнтацій;

• соціального статусу;

• виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.

5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки.

Шляхи реалізації:

1 . Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей:

• здібностей;

• схильностей;

• потреб;

• відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних учнів.

2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських зборів.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

Х. МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА

Моделлю випускника є громадянин держави, який:

- має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;

- є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;

- уміє критично мислити;

- здатний до самоосвіти і саморозвитку;

- відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;

- уміє опрацювати різноманітну інформацію.

ХІ. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ АСПЕКТ

Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

ХІІ. СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Початкова школа (1-4 класи)

Початкова школа поряд із традиційними цілями освітнього процесу – формування базових знань, умінь та навичок – проголошує розвиток пізнавальної мотивації та комунікативних компетенцій учня, навичок культури спілкування та самопізнання. Призначення початкової школи полягає у становленні життєвих компетенціях особистості учня. Стратегічним завданням початкової школи є створення умов, які допоможуть дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання є успішним, цікавим та привабливим.

Гімназія (5-7, 8-9 класи)

(5-7 класи)

Стратегічним завданням гімназії є створення таких умов, що дозволять допомогти учню засвоїти «технології успіху та досягнень» і зберегти загальну емоційно-позитивну орієнтацію на школу. Реалізація даного стратегічного напрямку сприятиме створенню в учнів комплексної освітньої мотивації (отримання радісних відчуттів та можливості самореалізації в процесі освітньої діяльності).

(8-9 класи)

Метою цього етапу є рання спеціалізація за обраним напрямком навчання та створення класів допрофільної підготовки. Головним напрямком роботи з учнями стає формування первинної профільної орієнтації, вдосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості. На рівні 8-9 класів учні на базі циклу предметів мають можливість формувати свою індивідуальну освітню стратегію. Призначення гімназії – розвиток функціональної грамотності учня, відповідних компетенцій, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві, впровадження системи допрофільної підготовки до профільного навчання.

ХІІІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

1.Забезпечення умов для здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави.

2.Підвищення рівня професійної компетентності педагогів (психолого-педагогічними знаннями та вміннями, володіння прийомами індивідуалізації навчання та виховання здобувачів освіти).

3.Підвищення рівня начальних досягнень учнів. Підвищення якості вихованості здобувачів освіти.

4.Створення позитивного іміджу школи в соціумі, підвищення її конкурентоздатності.

5.Поліпшення якісних показників ДПА, результатів предметних олімпіад та конкурсів.

6.Збільшення контингенту учнів.

7.Розширення ділових партнерських зв'язків з навчальними закладами як України, так і інших країн.

8. Прозорість та відкритість освітнього процесу.

ХІV. МОЖЛИВІ РИЗИКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

1. Зміни у змісті освіти, пов’язані зі змінами політики в галузі освіти.

2. Недостатність виділених і залучених коштів для реалізації основних напрямів Cтратегії розвитку.

3. Зниження мотивації педагогів, батьків, учнів щодо заходів з реалізації основних напрямків Cтратегії розвитку.

4. Втрата актуальності окремих пріоритетних напрямів.

5. Недостатнє розуміння частиною батьківської громадськості стратегічних завдань розвитку закладу.

ХV. УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЄЮ

Коригування Стратегії здійснюється педагогічною радою закладу. Управління реалізацією Стратегії здійснюється директором ЗЗСО.