Їх імена лишаються із нами

Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна…. Вона ніколи не згасне! Що ти залишила? Пам’ятники, як символ про тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю. 22 січня у нашій гімназії відбулося освячення двох меморіальних дошок Микитюку Василю Дмитровичу та Климу Павлу Петровичу, пам’ятний знак, який знову і знову буде нагадувати нам про війну, про загибель людей, про материнське, людське горе. Гірко, образливо, важко на душі. Йдуть від нас кращі з кращих. Нічим не заповнити ці втрати. Жодними словами не утішити рідних і близьких. І одне лише може пом’якшити гіркоту втрат наша молитва та пам’ять, розуміння, що ця жертва була не марна. Вони загинули – в ім’я життя інших, в ім’я спокою і миру на нашій землі.
Гімназійна родина, рідні та близькі, жителі села Сторонибаби, всечесні отці та представники Красненської ТГ схилили голови перед світлою пам’яттю наших героїв -Микитюка Василя Дмитровича та Клима Павла Петровича.
Вони тепер у світлому раю,
Вони тепер на небі вже, у Бога
Поліг із честю, воїн у бою,
Щоб ближче стала наша Перемога.
Герої не вмирають а живуть,
Їх імена лишаються із нами.
Нехай Господь благословить нам путь
До миру й спокою у вільній державі.